- викоріняти
- см. викорінюватиискореня́ть; (о явлениях, фактах) изжива́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
викоріняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викоріняти — див. викорінювати … Український тлумачний словник
викорінюватися — юється і викоріня/тися, я/ється, недок., ви/коренитися, иться, док. 1) Винищуватися, усуватися, зникати. 2) тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти … Український тлумачний словник
викорінювати — (дощенту знищувати що н.), викоріняти, викоренити, викорчовувати, викорчувати, витравлювати, витравляти, витравити … Словник синонімів української мови